30 липня - Всесвітній день протидії торгівлі людьми
Звичайна
пильність, обізнаність може врятувати як власне життя,
так
і життя близьких та рідних.
Будьте
обережні!
Існує
багато форм торгівлі людьми. Але, у будь-якому випадку, ознаки цього злочину
загальні – вербування людини, обіцянки якихось перспектив, освіти, подорожей,
хорошої роботи, високих заробітків. Йдеться, як правило, про перевезення людини
за кордон, обмеження її свободи з метою експлуатації. Як правило, у потерпілих
забирають паспорти, гроші, засоби зв’язку, таким чином не даючи жодного шансу
на порятунок. Далі експлуатують, – у промисловій праці, може мати місце
сексуальна експлуатація, вилучення органів, примусова військова служба. На
сьогоднішній день досить поширеною формою торгівлі людьми є примусове
жебракування.
Торгівля людьми є особливо небезпечним злочином, який є грубим порушенням прав людини і визнаний серйозним злочином на міжнародному рівні.
На теперішній час масштаби цього виду злочинної діяльності набули таких вражаючих розмірів, що за оцінками експертів торгівля людьми за своїми наслідками стоїть на третьому місці після нелегальної торгівлі зброєю та наркотиками та є другим за прибутковістю вид злочинної діяльності.
Україна є країною походження, транзиту та призначення у торгівлі чоловіками, жінками та дітьми. Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми.
За даними дослідження, проведеного на замовлення Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні понад 230 000 українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі.
Торгівля людьми не має географічних кордонів, вона існує серед усіх рас, класів та релігій. Її наслідки несуть загрозу життю і здоров’ю особи, завдають психологічної травми. Протидія цьому ганебному явищу є сьогодні одним із загальносвітових напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається світовим співтовариством як злочин і є грубим порушенням прав людини.
Реалізація особистих прав людини, гарантування права на життя і здоров’я, на вільний особистий розвиток є одним із головних завдань правової соціальної держави, якою проголошена Україна.
У 2013 році Генеральною Асамблеєю ООН проголошений, а 30 липня 2014 року Організація Об’єднаних Націй відзначила перший в історії Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який підтримує вся міжнародна спільнота.
Торгівля людьми є особливо небезпечним злочином, який є грубим порушенням прав людини і визнаний серйозним злочином на міжнародному рівні.
На теперішній час масштаби цього виду злочинної діяльності набули таких вражаючих розмірів, що за оцінками експертів торгівля людьми за своїми наслідками стоїть на третьому місці після нелегальної торгівлі зброєю та наркотиками та є другим за прибутковістю вид злочинної діяльності.
Україна є країною походження, транзиту та призначення у торгівлі чоловіками, жінками та дітьми. Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми.
За даними дослідження, проведеного на замовлення Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні понад 230 000 українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі.
Торгівля людьми не має географічних кордонів, вона існує серед усіх рас, класів та релігій. Її наслідки несуть загрозу життю і здоров’ю особи, завдають психологічної травми. Протидія цьому ганебному явищу є сьогодні одним із загальносвітових напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається світовим співтовариством як злочин і є грубим порушенням прав людини.
Реалізація особистих прав людини, гарантування права на життя і здоров’я, на вільний особистий розвиток є одним із головних завдань правової соціальної держави, якою проголошена Україна.
У 2013 році Генеральною Асамблеєю ООН проголошений, а 30 липня 2014 року Організація Об’єднаних Націй відзначила перший в історії Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який підтримує вся міжнародна спільнота.
2017
рік в Україні проходив як Рік боротьби з
торгівлею людьми.
Все
це говорить про те, що реалізація державної політики у сфері протидії торгівлі
людьми, дотримання норм міжнародного права є досить актуальним для України, а
консолідація зусиль усіх рівнів влади, громадського сектору та міжнародної
спільноти з цього питання є запорукою її європейської інтеграції.
