Про конфлікти батьків і дітей написані великі романи
та наукові праці. Та в кожного покоління знов і знов виникає запитання «Чому ми
такі різні?», «Чи будемо ми такими, як наші батьки в їхньому віці?». Є теорія,
яка пояснює, чому покоління так різняться. Справа не у віці — занадто
старому або занадто молодому — люди різних епох різняться, навіть
досягаючи одного віку. Причиною є відмінні історичні умови, в яких формувалися
покоління. Теорія поколінь Авторами теорії поколінь є Вільям Штраус та Ніл
Хоув, які представили історію як цикл, що з часом повторюється. Під поколінням
мається на увазі сукупність людей, що народилися в проміжок часу приблизно 20 років.
Представники одного покоління належать до однієї історичної епохи, мають
подібні моделі поведінки та цінності, що спричинено історичними умовами, в яких
вони формувались. Теорія поколінь базується на твердженні, що історія циклічна,
принаймні це стосується суспільних процесів, які «повторюються» кожні 80-90
років.
За цей час суспільство проходить чотири етапи:
ПІДЙОМ наступає після кризи та характеризується
бажанням суспільства групуватися, об’єднуватися соціальне в цей період
переважає над індивідуальним
ПРОБУДЖЕННЯ людей втомлює дисципліна та нав’язаний
соціальний порядок бажання членів суспільства бути автономними та
індивідуальними спотворює нападки на суспільну систему
СПАД відбувається процвітанням індивідуалізму
КРИЗА це період руйнації старих суспільних
інститутів та утворення нових порядків.
За один такий цикл встигає сформуватися чотири
покоління. Типи поколінь та історичний цикл взаємопов’язані. І кожен період, в
якому відбувається дитинство людини, формує певний тип покоління. Тож коли люди
виростають, в активному віці вони формують історичні події залежно від
цінностей, в яких вони формувалися. Наприклад Покоління, формування яких
відбувається в епохи криз та пробуджень, відносять до домінантного типу (більш
активних та незалежних) — вони стають рушійною силою історичних подій
Покоління, що формуються в епохи підйому та спаду, вважають рецесивним типом
(залежних, пасивних) — вони схильні адаптуватися до вже створених
попередніми поколіннями суспільних умов Теорія поколінь має своїх послідовників
та критиків. Зокрема, критикують узагальнення в теорії великих мас людей,
неврахування в ній індивідуальних особливостей, сімейних цінностей та стилю
виховання. Навіть в одній країні люди одного віку могли жити й формуватися геть
у різних соціальних умовах та мати, відповідно, різні переконання та цінності.
Особливості поколінь Теорія поколінь занадто стереотипізує суспільство, іноді
нагадуючи гороскоп. Проте дослідження в різних країнах показують, що вона працює.
Її беруть на озброєння практики бізнесу — маркетологи та соціологи, —
вдало застосовуючи характеристики поколінь для роботи з клієнтами та кадрами.
Тому цікаво розглянути теорію поколінь з точки зору взаємодії в освітянському
просторі.
У педагогічній спільноті наразі працює три покоління, народжені в
певні проміжки часу: бебі-бумери (1943-63); покоління Х (1963-84); покоління Y
(1984-2000). Часові проміжки є відносними. Одним із факторів формування
світогляду покоління вважають розвиток технологій. Наприклад, величезний вплив
на формування останніх поколінь справили комп’ютерні технології. Отож
періодизація в США та в нашій країні буде відрізнятися на кілька років, адже
розповсюдження інтернету відбувалося в Америці значно раніше. Крім того, велике
значення має місце та умови формування особистості — наближеність до тих
самих технологій, можливість користуватися ними тощо. Тому людина, народжена у
1980-х роках, ще може відноситися до покоління Х, а інша — вже до Y.
Розглянемо характеристики поколінь з точки зору професійних цінностей:
Бебі-бумери Покоління отримало назву внаслідок післявоєнного вибуху
народжуваності. Це покоління: яке виросло в супердержаві та щиро вірило в свою
країну схильне до командної роботи в колективі та професійного оптимізму ідейних
людей, яких можна мотивувати нематеріальними засобами до додаткової роботи.
Проте їм потрібно створити атмосферу стабільності й відчуття потрібності. Серед
педагогів це люди пенсійного віку, найбільші трудоголики. Покоління Х («ікс»,
або невідоме покоління) Нині вони становлять більшість педагогічних
працівників, є найбільш активним прошарком педагогічної спільноти. Покоління
«ікс», на відміну від бебі-бумерів, схильних до колективізму, націлене на
індивідуальний успіх. Люди «ікс» цілеспрямовані в кар’єрі та самостійні. Це так
зване покоління з ключем на шиї, коли батьки багато працювали та привчали дітей
до самостійності. «Ікси» формувалися в нестабільну епоху, тож звикли
розраховувати лише на себе. З них вийшли перші бізнесмени у нашій країні. Для
педагогів цього покоління вступ до вузу і навчання стали колись серйозним
кроком, початком професійного курсу, який вони будують протягом життя, часто й
на одному робочому місці. Для «іксів» важливий розвиток — фінансовий та
особистісний. У роботі, де відсутній фінансовий мотиватор, для них важливо
розвиватися та навчатися. Часто в праці вони не можуть спинитися та відпочити.
Робота стає пріоритетом, їй приділяється більше уваги, ніж родині. При цьому
всьому «ікси» не схильні жалітися, обговорювати робочі проблеми та дискомфортні
ситуації з керівництвом.
Покоління Y («ігрек», або «мілленіум») У навчальних
закладах наразі це молоді спеціалісти, які нещодавно прийшли працювати. На
відміну від своїх батьків, «ігреки» менш привчені до самостійності.
«Ікси»-батьки були орієнтовані на розвиток дітей, тому «ігреки» є значно
впевненішими у собі, ніж представники попередніх поколінь. Вони комунікативні,
схильні до співпраці, і водночас прагнуть швидких результатів. У професії не
вмотивовані на віддалену перспективну кар’єру, тривалістю 10 років, адже
вважають, що часи швидко змінюються. Їм важко працювати за ідею, вони
потребують швидкого результату, бажано фінансового. Якщо не фінансового —
то позитивної оцінки, зворотнього зв’язку тощо. Люблять фіксувати кожне
маленьке досягнення, інформувати про свої професійні успіхи в соцмережах. І все
ж робота часто не є життєвим пріоритетом «ігреків»: вони бажають адекватного
балансу між роботою та особистим життям, тому, коли їх навантажують
позанормово, вміють казати «ні». Особистісна самореалізація для «ігреків» —
важливіша, ніж професійна. Зміна роботи для цього покоління не є катастрофою.
Важливою для «ігреків» є трудова етика. На роботі вони: цінують вільну
атмосферу та стиль спілкування менш розуміють ієрархію, ніж попередні покоління
не соромляться говорити про проблеми або дискомфорт на робочому місці
керівникові, вважаючи це співпрацею, а не жалобою не люблять постійного
контролю, а тому, певним чином, ними складніше керувати, аніж «іксами».
«Ігреки» багато грали в дитинстві. Тому робота для них — завдання, з яким
треба впоратися, щоб вийти на новий рівень, як у грі. А тому професійне
навчання для «ігреків» також має бути грою, де переважають інтерактивні методи,
тренінги, ділові ігри, конкурси тощо. Відверто про педагогічний стаж Кризові
періоди та професійна деформація.
Учні «зет»: особливості Нинішнє покоління
учнів, народжених після 2000 року, є поколінням «зет». Можна невпинно
дискутувати про специфіку нинішнього учнівства, та ліпше про це скажуть
характеристики покоління Z. Проблеми з увагою Більшість педагогів наголошують
на проблемах з увагою у сучасних підлітків. Є дослідження, які показують, що
сучасний учень може концентруватися на чомусь лише 8 секунд, що
значно менше, ніж у представників попередніх поколінь Зворотній погляд на цю
проблему полягає в тому, що такі особливості уваги є не погіршенням психічної
функції, а трансформацією, спричиненою історичними умовами. Адже представники
цього покоління зростають у світі, де інформаційні можливості безмежні, а от
часу не вистачає. Тому їхні психічні процеси адаптуються до необхідності дуже
швидко оцінювати та фільтрувати великі обсяги інформації. Вони швидко
переключаються з однієї сторінки в соцмережах на іншу, переходять за
посиланнями, вміють читати інформацію «діагонально», не заглиблюючись. Кліпове
мислення З неуважністю пов’язана й інша особливість пізнавальної сфери «зетів» —
так зване кліпове мислення. Це коли інформація сприймається краще, коли вона
яскрава та невелика за об’ємом, немов реклама в телевізорі. Тому учні
сприймають: погано ліпше тексти з лінійно-послідовною логікою викладення
інформацію, подану дозовано, невеликими об’ємами, з візуальними образами та
графікою Існують достатньо песимістичні думки науковців про атрофічні процесу в
мозку дитини внаслідок активного використання інтернету. Але й є більш
оптимістична точка зору: сучасні технології сприяють розвитку нових нейронних
зв’язків у мізках покоління Z. У будь-якому випадку зрозуміло, що традиційне
навчання з вимогами фундаментальних та системних знань з предметів не
адаптоване до особливостей покоління «зет». Різноманітні, але неміцні
комунікації За теорією поколінь, зети повторюють за циклом «мовчазне
покоління», яке формувалося до Другої світової війни, їхнє дитинство прийшлося
на епоху війни та репресій. Зетів якщо й можна назвати мовчазним поколінням, то
лише через перевагу віртуального спілкування над реальним. Чи є в сучасних
дітей проблеми з комунікацією? Через соцмережі вони знаходять собі друзів по
всьому світі. Але в контактах у дитини може бути кілька сотень друзів, яких
додати так само легко, як і видалити. Тому спостерігаємо тенденцію до неміцних
комунікацій цього покоління — і в дружбі, і в особистих стосунках.
Водночас «зетам» властива толерантність. У них в друзях можуть бути люди
різного статусу та значення: директор школи, пости якого вони «лайкають»
публічні люди, до яких вони самі «зафрендились» абсолютно невідомі, випадкові
люди. У такій нерозбірливості «зети» не вбачають нічого загрозливого. Їхнє
особисте життя достатньо прозоре — вони діляться подрібницями свого життя
в мережі, не вбачаючи у цьому проблеми. Кордони між особистим та публічним у
цього покоління розмиті. Нетерплячість та егоцентричність «Зетам» не
доводилось, як поколінню «ікс», тиждень чекати улюбленого мультика по телевізору.
На відміну від поколінь, яким дарували омріяні іграшки раз на рік, у Z багато
ляльок та іграшок, дорогих і недорогих. Ці діти нетерплячі та вимагають
швидкого результату. Через переважання дітоцентричності у їх вихованні в
сучасних родинах це покоління ще називають «ЯЯЯ». Доступність інформації,
розширення — хай і віртуальне — кордонів спричиняє думку дітей «зет»
про майже безмежні можливості. Це відображається у самооцінці та вмінні
наполегливо добиватися виконання своїх бажань. З дорослими — на рівних
«Зети» не схильні до субординації, усіх вважають рівними. Часто на рівності
поколінь будується і домашня система виховання. Тому покоління «зет» ближче до
батьків, аніж попередні покоління. Батьки-«ігреки»: полюбляють гратися і
розважатися зі своїми дітьми балують дітей, хвалять та підвищують їх
самооцінку, навіть при мінімальних зусиллях. Тож педагоги стикаються з тим, що
діти не розуміють необхідності тримати дистанцію, притаманну традиційній
системі навчання, підкорюватися чиїмось вимогам тощо. «Зети» дотримують правил,
якщо чітко розуміють їх мету або мають внутрішню потребу у цьому. Щодалі
спостерігається тенденція випадіння «зетів» із традиційної системи навчання —
батьки переводять дітей на домашнє навчання, за авторськими системами. Чи є
проблема виховання та навчання Z. «Зети», як ніхто інший, потребують ігрових
підходів. Також їх варто частіше хвалити — «лайкати» оцінками або
нагородами. На уроках інформацію — подавати переважно графічно завдання —
конкретні лекції — зведені до мінімуму Що ж чекає на це залежне від
комп’ютерів, неуважне, егоїстичне покоління? Але мова йде ще тільки про
підлітків. Якщо ці якості стануть типовими поколінню, то, можливо, в контексті
еволюції вони для чогось потрібні. Можливо, для чогось, чого ми не розуміємо
зараз. А можливо, це лиш теорія, сповнена стереотипів, і представники покоління
«зет» не заслуговують такого несправедливого ставлення. Є тенденція до того, що
«зети» будуть більш соціально відповідальними, ніж попередні покоління. Життя у
вирі новин спонукає дітей співпереживати, розвиває почуття справедливості —
вони більш відповідально усвідомлюють свою роль у суспільстві. Їхнє небажання
жити в рамках та графіках, за прогнозами футурологів, сприятиме тому, що багато
з них стануть людьми вільних професій, розроблятимуть нові технології,
працюватимуть онлайн (шукайте обдарованих!). Рішення щодо вибору друзів,
коханих або лідерів держави, не будуть нав’язані кимось, а здійснюватимуться за
покликом серця.
За матеріалами Ганни Колесової, психолога, м. Славутич
Київської обл
Немає коментарів:
Дописати коментар